Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гурма

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гурма
Берлін: Українське слово, 1924

Гу́рма, ми, ж. Толпа. За нею хлопці гурмою ходять. Чуб. V. 215. См. Юрма.