Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гінкий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гінкий
Берлін: Українське слово, 1924

Гінки́й, а́, е́. Тонкій и высокій, быстро вверхъ растущій. Це дерево дуже гінке стало, як його підчухрали. Тополя буцім на могилі гінкий та гнучий стан. Греб. 318.