Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гіркота

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гіркота
Берлін: Українське слово, 1924

Гіркота́, ти́, ж. = Гіркість. Це сіль сілка і гіркоти не має. Волч. у. Ніхто не може одібрати од перцю гіркоти. Грин. II. 322.