Словарь української мови (1924)/гірниця

by Борис Грінченко

◀ гірництво

Словарь української мови Борис Грінченко Г гірниця

гірничий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гі́рниця, ці, ж. 1) Комната (рѣдкое). У городі Килиї татарин сидить бородатий, по гірницях похожає. АД. I. 169. 2) Чердакъ на домѣ или какомъ-нибудь строеніи. Сквир. у.

Гірни́ця, ці, ж. Каменоломня. Чигирин. у. Газета „Порядокъ“ 1881, № 246.