Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гірчиця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гірчиця
Берлін: Українське слово, 1924

Гірчи́ця, ці, ж. 1) Горчица (растеніе и приправа). Каменец. у. Вх. Пч. I. 13. 2) Горькій грибъ. Угор. 3) — польова. Раст. Sisymbrium Sophia. L. ЗЮЗО. I. 136.