Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/два

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
два
Берлін: Українське слово, 1924

Два, дві, два, двох, чис. Два, двѣ, два. Палиця два кінці має. Ном. В той час безбожнії бусурмани набігали і тих двох братів порубали. Макс. (1849). 24. Усе доводиться робити їм двом. Горох сію два стручки, — роди, Боже, чотирі, щоб його дівчата зносили. Чуб. III. 41. Винного двома батогами не б'ють. Ном. № 7474. Ой плавало дві утінки да під млинком. Чуб. Не годиться дві шапки надівать на голову. Чуб. См. Дві.