Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дворяк

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дворяк
Берлін: Українське слово, 1924

Дворя́к, ка́, м. = Двора́к. Ум. Дворя́ченько. Став дворяченько да став на поміст, прилітає до дворяка вість. — Здоров, здоров, пане зятю, чужий та не наш, бо вже твоїй миленької на світі не маш. Чуб. V. 366.