Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/деринник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
деринник
Берлін: Українське слово, 1924

Дери́нник, ка, м. Раст. Rubus caesius. Лв. 101.