Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дивити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дивити
Берлін: Українське слово, 1924

Ди́вити, влю, виш, гл. = Дивувати. Хто дивить, нехай собі так чинить. Ном. № 7814.