Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дивоглядний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дивоглядний
Берлін: Українське слово, 1924

Дивогля́дний, а, е = Дивовижний. Величезний, дивоглядний замок ся простер. Млак. 68.