Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/динячий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
динячий
Берлін: Українське слово, 1924

Ди́нячий, а, е. Дынный. Диняче бадилля. Левиц. Пов. 370. Динячі кабачки. Мнж. 170.