Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/диркатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
диркатися
Берлін: Українське слово, 1924

Ди́ркатися, каюся, єшся, гл. Спорить, противорѣчить. Шо ж він, диркався? — Ні, так віддав. Шо там йому диркатись, як він скрізь винен. Мирг. у. Д. Эварн.