Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дихтувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дихтувати
Берлін: Українське слово, 1924

Дихтува́ти, ту́ю, єш, гл. Составлять (о письмѣ, оффиц. бумагѣ и пр.). Испор. диктувати. Черниг. у.