Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/днище

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
днище
Берлін: Українське слово, 1924

Дни́ще, ща, с. 1) Ув. отъ дно. 2) Донце, дощечка, на одномъ концѣ которой садится пряха, вставляя въ другой гребень или кудель. Побігла до сусіди, позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти, аж веретено хурчить. Рудч. Ск. I. 178. Ум. Дни́щечко.