Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/днювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
днювати
Берлін: Українське слово, 1924

Днюва́ти, дню́ю, єш, гл. Дневать, проводить день. По-під тинню сіромаха і днює й ночує. Шевч. 7. Там будете дні днювати. Лукаш. 116. Днюва́ли собі́? Привѣтствіе, равносильное выраженіямъ: Какъ провели день? Какъ ваше здоровье? Также и въ болѣе полномъ видѣ: Чи здорові днювали? О. 1862. V. 84.