Словарь української мови (1924)/доважувати
| ◀ доважок | Словарь української мови Д доважувати |
довалити ▶ |
|
Дова́жувати, жую, єш, сов. в. дова́жити, жу, жиш, гл. Довѣшивать, довѣсить, оканчивать, окончить взвѣшивать. Важили до заходу сонця, та ще й смерком доважували. Черном.