Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довалювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довалювати
Берлін: Українське слово, 1924

Дова́лювати, люю, єш, сов. в. довали́ти, лю́, лиш, гл. Приваливать, привалить.