Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/доколювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
доколювати
Берлін: Українське слово, 1924

Доко́лювати, люю, єш, сов. в. доколо́ти, лю́, леш, гл. Докалывать, доколоть. ЗОЮР. I. 76.