Словарь української мови (1924)/долівка

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ долів Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
долівка 		долівлиць ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Долі́вка, ки, ж. Земляной полъ, вымазанный глиною. Вас. 194. Сим. 2. Чуб. VII. 383. Скриня… одчинена, розбитий замок лежить коло неї на долівці. Кв. Ум. Долі́вонька, долі́вочка.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/долівка&oldid=641737