Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дорізувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дорізувати
Берлін: Українське слово, 1924

Дорі́зувати, зую, єш, сов. в. дорі́зати, рі́жу, жеш, гл. Дорѣзывать, дорѣзать. Сніп. 161. Барило дорізував тих, що ще хрипіли. Стор. М. Пр. 123.