Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/досягати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
досягати
Берлін: Українське слово, 1924

Досяга́ти, га́ю, єш, сов. в. досягти́, гну́, неш, гл. 1) Доставать, достать до чего, хватать, хватить до чего. І крівавими руками мене ловлять, досягають. К. Псал. 133. Б'ють так, як і великі паничі, аби рука досягла. МВ. I. 99. Один чумак сало став їсти, із лаганця досягши, а другий люльку запалив. Рудч. Ск. II. 171. 2) Достигать, достичь чего. 3) Достать, брать, взять. 4) Доставать, достать, добывать, добыть. Молока досягти.