Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/до-щенту

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
до-щенту
Берлін: Українське слово, 1924

До-ще́нту, нар. До основанія, до тла, совершенно. О. 1862. VI. 63. І тілько що простяг своє в багаття рило, а полом'я його до-щенту обсмалило. Греб. 386. Налетить, як той вихор нагальний, до щенту викорчує. МВ. I. 138.