Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дровітня

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дровітня
Берлін: Українське слово, 1924

Дрові́тня, ні, ж. = Дрівітня. Пішов дрова рубати, на дровітню ліг спати. Нп. Як тріски літають-скачуть з під сокири на дровітні, розсипають лихі люде наші кості беззащитні. К. Псал. 315.