Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/друбок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
друбок
Берлін: Українське слово, 1924

Друбо́к, бка́, м. = Дрібок. Мені небагацько треба: соли друбок, хліба шматок та горілки чарка. Ном. № 12175. Ум. Друбо́чок. Нема соли друбочка. Чуб. V. 496.