Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/другий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
другий
Берлін: Українське слово, 1924

Дру́гий, а, е. 1) Другой; иной. Один сидить конець столу, мед-вино кружає, другий сидить біля його, на скрипочку грає. Мет. 8. Але він тут собі другий, ніж у нашому селі. Кв. II. 296. В місті добре тілько кому небудь калач купувати, а не що друге. Ном. № 10484. 2) Второй. Уже й другого сина діждали собі. Харьк. Дру́гого дня. На другой день. Каменец. у.