Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/друзяка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
друзяка
Берлін: Українське слово, 1924

Друзя́ка, ки, м. Другъ, пріятель, услужливый. Що, як би таких друзяк приплило хоч дві чайки до Кермана, як я пропадав там у неволі? К. ЧР. 7. Є ви товариші, друзяки? Собаки, а не товариші. Мир. ХРВ. 276 Парень молодий, друзяка, роботящий, смирний, не п'ющий і вже ні з ким не залається. Кв. I. 167.