Словарь української мови (1924)/друляти
| ◀ друлівник | Словарь української мови Д друляти |
друхна ▶ |
|
Друля́ти, ля́ю, єш, одн. в. дру́лити, лю, лиш, гл. Толкать, толкнуть. Миються люде і друляють одні других в воду. МУЕ. III. 39.
| ◀ друлівник | Словарь української мови Борис Грінченко Д друляти |
друхна ▶ |
|
Словарь української мови — Д
друляти
Борис Грінченко
1924
Друля́ти, ля́ю, єш, одн. в. дру́лити, лю, лиш, гл. Толкать, толкнуть. Миються люде і друляють одні других в воду. МУЕ. III. 39.