Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дряпець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дряпець
Берлін: Українське слово, 1924

Дря́пець, пця, м. Хорошо, легко вскарабкивающійся на высоту. Нехай він лізе на вишню — він дряпець. Елисаветгр. у.