Словарь української мови (1924)/дряпучий
| ◀ дряпуга | Словарь української мови Д дряпучий |
дряп'я ▶ |
|
Дряпу́чий, а, е. 1) Любящій царапаться. Кіт дряпучий. 2) Задорливый. Ти його тільки займи — він такий дряпучий, що зараз і битися буде. Кіев. у.
| ◀ дряпуга | Словарь української мови Борис Грінченко Д дряпучий |
дряп'я ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дряпучий
Борис Грінченко
1924
Дряпу́чий, а, е. 1) Любящій царапаться. Кіт дряпучий. 2) Задорливый. Ти його тільки займи — він такий дряпучий, що зараз і битися буде. Кіев. у.