Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дяк

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дяк
Берлін: Українське слово, 1924

Дяк, ка́, м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Чуб. III. 442. Притаїлись попи й дяки, що панству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. Дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9.