Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дівич-вечір

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дівич-вечір
Берлін: Українське слово, 1924

Діви́ч-вечір, чора, м. Дѣвичникъ. Чуб. 99. КС. 1883. II. 372. Невеселий дівич-вечір у нашої молодої. МВ. I. 41.