Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дівувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дівувати
Берлін: Українське слово, 1924

Дівува́ти, ву́ю, єш, гл. Дѣвствовать, жить въ дѣвствѣ. Дідова дочка пішла заміж, а бабина і досі дівує та гордує. Рудч. Ск. II. 61.