Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дівчур

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дівчур
Берлін: Українське слово, 1924

Дівчу́р, ра́, м. 1) Волокита, любитель дѣвушекъ. Харьк. 2) Гермафродитъ женскаго рода. Е. З. VIII. 112.