Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дідовин

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дідовин
Берлін: Українське слово, 1924

Дідови́н, на, м. Нищій. За дідовином, за його сином тра рано вставати, торби латати. Гол. II. 688.