Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дідівщина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дідівщина
Берлін: Українське слово, 1924

Діді́вщина, ни, ж. 1) Дѣдовщина, наслѣдіе, оставшееся послѣ дѣда. 2) Время, въ которое жили дѣды. Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє, а внук косу несе в росу, за ними співає. Шевч. 48.