Словарь української мови (1924)/дільниця

by Борис Грінченко

◀ дільний

Словарь української мови Борис Грінченко Д дільниця

дільце ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дільни́ця, ці, ж. 1) Надѣлъ. Наші дільниці отам над шляхом. Черниг. у. 2) Отдѣленная часть для работы въ полѣ. Черк. у. 3) Полевыя ворота за деревнею на выѣздѣ (Уманск. у.), a также канава вокругъ села для отдѣленія царини. Лохв. у. Слов. Д. Эварн. О. 1861. X. Св. 47. 4) Канава пограничная.