Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жегнати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жегнати
Берлін: Українське слово, 1924

Жегна́ти, на́ю, єш, (кого), гл. Прощаться съ кѣмъ. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала. Гол. VI. 290.