Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жежко

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жежко
Берлін: Українське слово, 1924

Же́жко, нар. Горячо, жарко. Їдуть, вже недалеко й пекло. — „Ей, каже вуйт, вертаймось, чоловіче, додому, мені вже дуже жежко“. Чуб. II. 403.