Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/желіпало

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
желіпало
Берлін: Українське слово, 1924

Желіпало, ла, м. 1) Медленно ядущій. 2) Крикунъ.