Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жень

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жень
Берлін: Українське слово, 1924

Жень, ні, ж. Сжинъ, ужинъ. Моєї жені снопів не дали. Канев. у. Жень не пов'язана, покидана гуком лежить. Г. Барв. 233. 2) Снарядъ, посредствомъ котораго взлѣзаютъ на дерево для осматриванія бортей. Радом. у.