Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жертовник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жертовник
Берлін: Українське слово, 1924

Жертовник, ка, м. Жертвенникъ (въ алтарѣ). Черк. у.