Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/животина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
животина
Берлін: Українське слово, 1924

Животи́на, ни, ж. 1) Животъ. 2) Животное. Кінь пасся на волі округ хати. Розумна була животина: зараз прибігла, зачувши хазяйський посвист. К. ЧР. 248.