Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/живучий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
живучий
Берлін: Українське слово, 1924

Живу́чий, а, е. Живучій. Невгамовані, живучі діти Ізраіля і в воді не тонуть, і в огні не горять. Левиц. I. 92.