Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заворотень

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заворотень
Берлін: Українське слово, 1924

За́воротень, тня, м. 1) Колѣно, изгибъ рѣки. Павлогр. у. 2) Холощенный, оскопленный бычокъ. Мнж. 180.