Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зайда

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зайда
Берлін: Українське слово, 1924

За́йда, ди, об. 1) Захожій человѣкъ. Желех. 2) Родъ большого мѣшка? Широкий великий міх і довгий, на кроснах. Вх. Лем. 415. Ум. За́йдочка.