Словарь української мови (1924)/закріплятися

by Борис Грінченко

◀ закріпляти

Словарь української мови Борис Грінченко З закріплятися

закріпостити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Закріпля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. закріпи́тися, плю́ся, пи́шся, гл. 1) Скрѣпляться, скрѣпиться. 2) Смыкаться, сомкнуться (о губахъ). Закріпи́лись ре́чі. Замолкли слова. Заніміли твої губочки, заплющились твої оченьки, закріпились твої реченьки. Мет. 293.