Словарь української мови (1924)/запевняти

by Борис Грінченко

◀ запевнити

Словарь української мови Борис Грінченко З запевняти

запекати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Запевня́ти, ня́ю, єш, сов. в. запе́внити, ню, ниш, гл. Увѣрять, увѣрить. Не можна теж запевняти, що і в таких людей, як М. Вовчок, не різнить дещо з народньою мовою. О. 1861. IV. 33.