Словарь української мови (1924)/запикуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запикуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Запи́куватися, куюся, єшся, сов. в. запи́катися, каюся, єшся, гл. Заминаться, замяться въ рѣчи, заикаться, заикнуться. Він став казати та й запикавсь. Черк. у. Вибачайте, будьте ласкаві, що я знехотя… не навмисне… розсипав ваші вишні… промовив Радюк, запикуючись. Левиц. Пов. 200.