Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обзел

Матеріал з Вікіджерел

Обзе́л, лу, м. Каждый изъ клинковъ ножницъ. Лебед. у. Один обзел у ножиць скривився, та й не ріжуть. Лебед. у.