Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обзначити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обзначити
Берлін: Українське слово, 1924

Обзначи́ти, чу́, чи́ш, гл. Отмѣтить знаками, обозначить. Просив, щоб обзначить йому, — де його, а де ні. Новомоск. у.